Андріївську церкву побудовано в стилі бароко. Через складність рельєфу, джерельні та грунтові води церкву було поставлено на 14-метровий стилобат, який з боку Андріївського узвозу має вигляд двоповерхової споруди.
Храм розміщено посередині п’ятикутної тераси, до якої ведуть чавунні сходи з трьома майданчиками.
У плані церква має форму хреста, північна й південна гілки якого значно коротші західної та напівкруглої східної: довжина споруди – 31,7 м, ширина – 20,4 м, висота від паперті до хреста на центральній бані – 50 м. Церква має п’ятибаневу композицію, яка складається з великої центральної бані та чотирьох декоративних веж, що увінчують пілони-контрфорси, розміщені на діагональних вісях споруди між гілками хреста.
Зовні пілони прикрашено колонами коринфського ордера, поставленими на високі п’єдестали – по дві з трьох боків кожного пілона. Увінчуються пілони стрункими вежами, колонами з капітелями іонічного ордера, декоративними нішами, маківками з мереживними хрестами.
Посередині будівлі здіймається барабан заввишки 10 м і діаметром 14 м, у якому прорізано вісім напівкруглих угорі вікон. Над барабаном височить сфероподібна баня, що займає домінуюче місце в силуеті церкви. Баню поділено позолоченим орнаментом на вісім секторів, у кожному з яких люкарна. Увінчують баню маківка і хрест.
Стіни споруди церкви діляться по горизонталі архітектурними профілями на три нерівні частини: цоколь, стіну й антамблемент з фронтонами. Посередині західного фасаду – єдиний вхід з металевими дверима, оздобленими орнаментами і хрестами. У декоруванні фасадів застосовано ритми одиничних і подвійних пілястр з коринфськими капітелями, карнизи складного профілю, рельєфні барокові орнаменти. На тимпанах фронтонів розміщено чавунні картуші з монограмою імператриці Єлизавети.
Великі та малі вікна основного об’єму оздоблено ліпними наличниками, а капітелі колон і пілястр вилито з чавуну й позолочено. Барабан бані декоровано пілястрами з іонічними капітелями, антаблементом, картушами.
Пластично-образну виразність споруди значною мірою зумовлює застосування у фарбуванні фасадів білого, бірюзового кольорів та позолоти.
Інтер’єр Андріївської церкви площею 303 кв. м – центрально-баневий безстовпний простір, в якому виразно читаються хрестоподібний план споруди, архітектурне членування стін пілястрами, карнизами та віконними прорізами. Гілки хреста перекрито коробовими склепіннями, а підпружні арки й паруси центральної частини підтримують барабан, який вивершується банею.
За характером оздоблення храм всередині можна розділити на дві частини – стіни та баню. По периметру приміщення проходить карниз складного профілю, а вертикалі підкреслено пілястрами іонічного ордера. У барабані вісім вікон чергуються з такою ж кількістю подвійних пілястр коринфського ордера. Баню поділено на вісім трикутних секторів, у кожному з них прорізано люкарну та розміщено живописне полотно. Вікна в інтер’єрі розміщуються двома ярусами: у першому – великі за розміром, півциркульні; у другому – невеликі круглі люкарни.
Первісну чавунну підлогу церкви в кінці ХІХ ст. було замінено на мармурову.
The post Архітектура Андріївської церкви appeared first on Софія Київська.